Оборонець пробув в російському полоні чотири роки та повернувся в Україну серед 1000 захисників, яких обміняли 11 квітня 2026 року. Передає Суспільне.
Богдана зустріли із полону на центральній площі міста Гайсин. Привітати військового з поверненням додому прийшли батьки, рідні, друзі, волонтери, жителі громади. Люди принесли квіти, тримали синьо-жовті прапори та вітали військового оплесками й обіймами.
Сестра військового Яна Горбатюк розповіла Суспільному, що Богдан народився 21 червня 1994 року у Гайсині. У 2012 році він закінчив школу. У 2015 році проходив строкову службу, а у 2016 році підписав контракт із 59 окремою мотопіхотною бригадою. З 2017 по 2018 рік брав участь в АТО. У 2021 році військовий підписав контракт із 36 окремою бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де служив солдатом, старшим матросом.
"Остання його смс була 7 квітня 2022 року. Він написав: "Як ви? Я вас дуже сильно люблю. І головне — передай татові, що в мене все добре", — розповіла сестра військового.
Про те, що Богдан Горбатюк перебуває у полоні, родина дізналася приблизно через місяць після його зникнення. Сестра розповіла, що знайшла прізвище брата у списках полонених, які публікували на російських каналах.
"Коли я побачила його прізвище у списках полонених, то зрозуміла, що брат живий. Для мене тоді це було найголовніше", — розповіла Яна Горбатюк.
За її словами, взимку 2022 року вона вперше побачила відео, де брата допитували у полоні.
"Він уже був у жахливому стані — дуже худий, змучений. По відео було зрозуміло, що їм там доводиться переживати".
Упродовж усього часу, поки Богдан перебував у полоні, родина їздила на акції підтримки військовополонених та зниклих безвісти у Київ та Гайсин. Також рідні шукали захисників, яких вже звільненили із полону, аби дізнатися будь-яку інформацію про стан Богдана.
"Я молила Бога, головне, щоб він був живий. Ми шукали людей, які поверталися з полону, питали про брата, чи бачили його і в якому він стані. Для нас найважливіше було знати, що він живий. Уже після повернення Богдан розповів, що пам’ятав усі наші дні народження і подумки вітав нас. Казав, що дуже любить сім’ю і постійно думав про рідних".
