Мешканка невеличкого села Кордишівка, що на Вінниччині на сільському обійсті створила ландшафтний дизайн із хвойними деревами, декоративними кущами, квітами. Сусіди уже надихнулись її креативом й також облаштовують красиві куточки.
Звичайне сільське обійстя, де колись паслися кури, складали сіно, росла трава – за 16 років перетворилося в райський куточок. Щороку Зоя Хрещенюк поповнює колекцію власних рослин, придумує новий ландшафтний дизайн.
«Це батьківщина мого чоловіка. Ми проживаємо самі в Києві, сюди приїжджали допомагати рідним, - розповідає Зоя Хрещенюк. В нас загалом 45 соток землі. Садили багато картоплі, траву сіяли, щоб бур’яни не росли. Після смерті батьків, зрозуміли, що нам не потрібно багато городу. Одного дня мені потрапили до рук журнали із садівництвом, ландшафтним дизайном. Я вирішила спробувати щось посадити. Поволі це захопило мене все більше».
Пані Зоя показує свої хвойні дерева, які обстригає у японському стилі Нівакі. Серед вічнозелених кілька видів туй, сосни, смерека декоративні кущі: дерен, жовтий та білий, фізокарпус бордовий, верба козяча, барбариси, верба Хакуро Нішикі, спіреї. Поєднує все за власним креативним баченням.
«Прямо біля паркану в мене росте бузок, це декілька десятків кущів, деяким кущам по 100 років. Його садили ще наші предки. Далі висаджені туї, сосни, кущі барбарисів, самшит. А ще я обожнюю гортензію. Маю їх більше десятка. Посадила поруч із декоративними кущами. Я обираю такі рослини, які добре себе почувають у нашій кліматичній зоні та витримують сильні морози», - мовить пані Зоя.
Жінка, ділиться, щоб купувала саджанці рослин за бюджетну ціну які висотою не більше 25 сантиметрів. Щороку доповнювала колекцію новими видами. Поруч із вічнозеленими, сформувала власні клумби із квітами, та лавандою. Каже, із городу залишила лише 5 соток на городину. Решту засадила декоративними рослинами.
«На городі в мене зараз росте ряд туй, та два ряди декоративних кущів. Цю ділянку я назвала «Версаль». Я не уявляю своє життя без цього саду. Мені дуже подобається доглядати за рослинами, дивитись, як вони ростуть, особливо підстригати. Придумую щоразу різні композиції. Мій сад росте, змінюється, за цим цікаво спостерігати. Дуже люблю ходити рано вранці, босоніж по росі. Це надихає, нема ніякої депресії. Коли їду в Київ, чи в інші місця, мене завжди тягне до моєї краси. Я хочу, щоб всі люди садили не тільки квіти, садили все, все що їм подобається», - підсумовує моя співрозмовниця.
