Після тривалого перебування в російському полоні до рідної домівки повернувся Руслан Мацько
На столі три спечених короваї, а у серці зашкалює хвилювання. Мама захисника із села Кордишівка Руслана Мацько про цей день мріяла довгих три роки та два місяці. Каже, лише молитви до Бога, додавали сили та віри в диво. Зараз ледь стримує сльози від щастя. Після обміну її син нарешті повертається до рідної домівки. Зустріти захисника біля його батьківської хати прийшли односельці, рідні, діти, та керівники козятинської громади. Свого захисника тут чекали усім селом.
«Руслан не був вдома три роки та вісім місяців. Весь цей час я не знаходила собі місця. Молилась за сина, день і ніч. Їздила чотири рази на обміни і щоразу були розчарування. Навіть не сподівалась, що під час чергового великого обміну, 1000 на 1000 про який домовилися в Стамбулі, повернеться мій син. Першою радісну звістку мені повідомила невістка, а потім прийшло повідомлення від СБУ, координаційного штабу. Сьогодні рівно місяць, після обміну, мій герой повернувся в рідну домівку. Я приготувала котлети, відбивні, молоду картоплю – все аби сину знову відчув цю затишну домашню атмосферу», - ділиться Мацько Олена.
Руслан в перші хвилини, свого приїзду промовив: «Слава Україні! Героям Слава! Який я радий, бути на рідній землі!»
Сльози, емоції щастя та обійми надовго запам’ятаються захисникові. Вітали Руслана квітами, солодощами, а керівники козятинської громади вручили годинник із надписом «Де б я не був не забуду дім».
«Руслан четвертий захисник якого обміняли в козятинській громаді. В нас офіційно підтверджено 44 воїни, які в полоні. Ми всіх очікуємо, молимося, за їх визволення. Від нашої міської ради, ми кожному хто повертається з полону, даруємо годинник з символічним надписом: «де б я не був не забуду дім», - зазначила виконуюча обов’язки Козятинського міського голови Ірина Репало.
Мама захисника вручила Русланові традиційно коровай, а ще прапор його рідної 36-ї бригади морської піхоти.
«Я з цим прапором була у Зеленського, під офісом президента, у начальника Головного управління розвідки Буданова, їздила на акції підтримки військовополонених та безвісти зниклих у Київ, Вінницю. Тепер я дарую його тобі, сину! Всі ці дні, коли ти був у полоні, ми серцем були поруч з тобою. Нехай нарешті в нашій родині буде лише радість, настане довгоочікуваний мир в країні, та кожен захисник повертається додому живим та здоровим», - підсумувала Олена Мацько. 
